Демобілізація, призов до 25 років та "обхід" ТЦК — основні зміни у процесі мобілізації в Україні

У жовтні відбулись зміни у процесі мобілізації в Україні. Тепер добровольці можуть доєднатись до служби без участі ТЦК, а призов "обмежено придатних" хлопців до 25 років призупинили.

Крім того, Кабмін скоротив терміни явки до ТЦК за повістками. Прибути в територіальний центр комплектування з адміністративного центру області тепер необхідно протягом 7 діб, з інших населених пунктів — протягом 10 діб з дня надсилання листа з повісткою.

Зміни у доставці повісток поштою

З середини вересня Укрпошта почала надсилати повістки, підписані електронними підписами начальників ТЦК. Такі повістки генеруються в реєстрі "Оберіг", мають QR-код, роздруковуються Укрпоштою та надсилаються рекомендованими листами.

Насамперед їх отримують ті, хто оновив свої військово-облікові дані та надав актуальні номер телефону, e-mail та адресу проживання.

Внесли уточнення, згідно з якими рекомендований лист повинен мати позначки "Повістка ТЦК" та "Вручити особисто". Таким чином, під час доставки повістку необхідно вручити особисто адресату.

Якщо ж людини немає за заявленою адресою, на пошті мають зв'язатися з ним за вказаним телефоном та повідомити про рекомендований лист. Та/або вкласти в абонентську скриньку повідомлення про надходження повістки на його ім'я.

Якщо протягом трьох днів після повідомлення особа не прийде на пошту, там зроблять позначку та надішлють листа назад в ТЦК. В такому випадку людина отримає штраф від 17 до 25 тис. грн.

"Не можна сказати, що це якісь радикальні нововведення. Коли ми навесні ухвалювали закон про мобілізацію, передбачили, що повістки поштою можуть розсилатися тим, хто верифікував дані. Фактично все це є у великому законі", — розповів член парламентського комітету з питань національної безпеки Федір Веніславський.

Мобілізацію без участі ТЦК

Українці тепер можуть долучитись до служби, зв'язавшись з військовими частинами напрямку.

Для початку необхідно пройти співбесіду з командиром військової частини. Після цього командир має видавати направлення на військово-лікарську комісію (щоб визначити придатність до служби) та оформити добровольця на службу після проходження ВЛК.

Після чого командир протягом семи днів надсилає витяг з наказу про призов на адресу ТЦК, де доброволець стоїть на обліку. На цій підставі мобілізованого знімуть з обліку у зв'язку із надходженням на службу.

Однак, так набирати добровольців зможе не кожна військова частина, перелік буде визначено Генштабом ЗСУ.

Мобілізувати "обмежено придатних" до 25 років не будуть

Верховна Рада України підтримала законопроект 11379-д. Згідно з документом, зупиняється мобілізація українців віком до 25 років, які до літа 2024 року мали статус "обмежено придатний".

Станом на 11 жовтня цей закон ще не підписаний Президентом та не набув чинності.

"Ми ухвалили рішення, за яким не буде проводитися призов громадян України віком від 18 до 25 років на військову службу з мобілізації. Саме тих, хто за станом здоров'я був визнаний непридатним у мирний час (і обмежено придатним у воєнний час)", — пояснив Федір Веніславський.

Однак, українські чоловіки молодші 25 років, які відслужили строкову службу, закінчили вищий військовий навчальний заклад, військову кафедру та здобули військово-облікову спеціальність, все одно можуть бути призвані.

Що з призовом чоловіків старше 50 років

Директивою Сухопутних військ передбачено, що мобілізація українців віком від 50 до 60 років проводитиметься за розпорядженням Генштабу. Законодавчих змін у цьому питанні немає.

Проблема в тому, що бойові частини відмовляються набирати мобілізованих віком від 50 років, каже Веніславський.

"Бо за віковими показниками, станом здоров'я та фізичною підготовкою вони нездатні виконувати бойові завдання. Тому є розуміння у Генштабу, що мобілізувати їх немає сенсу", — зазначив він.

Тобто, цю категорію чоловіків можуть призвати до армії у двох випадках. По-перше, якщо є якась дефіцитна військово-облікова спеціальність, щодо якої є потреба. По-друге, якщо йдеться про тилові підрозділи, забезпечення, наприклад, кухарі, ремонтники тощо. Але це обмежена кількість осіб, тож на сьогодні громадяни від 50 до 60 років уже мобілізуються дуже рідко.

Демобілізації не буде?

Законопроєкт 11379-д пропонував звільнити у запас українців молодших 25 років, хто вже був мобілізований, але раніше стояв на обліку як "непридатний" у мирний час та "обмежено придатний" у воєнний час. За умови, що такий військовий виявлятиме відповідне бажання.

Однак до другого читання профільний комітет прибрав цю норму і закон був ухвалили без неї. Демобілізацію "обмежено придатних" молодше 25 років пообіцяли розглянути окремо.

Аудит заброньованих підприємств

У жовтні також набули чинності нові правила щодо електронного бронювання через "Дію".

Зокрема, державним органам та підприємствам можуть відмовити у бронюванні працівника, якщо про нього немає даних у реєстрі "Оберіг". Тобто зробити бронь можна за умови, що він стоїть на військовому обліку, має обліковий документ, оновив дані та не перебуває у розшуку.

Щодо підприємств, то вони можуть бронювати співробітників, якщо визнані критично важливими для економіки чи сектору оборони.

Через різке зростання кількості заброньованих працівників, в Україні вирішили провести аудит таких відстрочок. Якщо під час перевірки встановлять, що бронь надали необґрунтовано, то відстрочка анулюється.

На час аудиту сам процес бронювання не зупинятиметься.

"Є випадки, коли військовозобов'язаний отримує повістку, а за годину в системі Резерв+ з'являється інформація, що він заброньований. В електронному вигляді це дуже швидко можна зробити і це підстава для певних маніпуляцій. Думаю, тим підприємствам, які реально відповідають критеріям, нема чого боятися. А з тими, хто зловживав механізмами, нехай розбираються правоохоронні органи", — зазначив Федір Веніславський.

Підприємства ретельніше перевірять на відповідність критеріям і на кількість тих, кому надали відстрочки. Бо викликає підозри, що саме після запуску електронної процедури стався подвійний приріст заброньованих.

Що буде з економічним бронюванням

В Уряді не відмовилася від ідеї "економічної броні". Наразі розглядають різні варіанти.

"Ще влітку було заявлено про концепцію "воюй або працюй", про це казали і президент, і глава уряду. Нічого з того часу не змінилося, тобто є політичне рішення. Але зараз у фокусі уваги — мобілізація, оскільки ворог тисне на фронті. Як ви уявляєте зараз сказати мобілізованим, що ухвалено рішення про бронювання, де критерієм є зарплати чи сплачені податки?", — зазначив Веніславський.

Законодавчі ініціативи зареєстровані у парламенті, але ще не було голосування навіть у першому читанні.

Раніше ми вже писали про те, які є види бронювання від мобілізації та чим вони відрізняються. Також ми розповідали про альтернативу мобілізації.